«Лікарські помилки». Від лікарської помилки щодня в Україні помирає 6-7 людей, втричі більше стають інвалідами

Різні лікарі – різний діагноз

Кілька років тому 25-річна киянка Марія звернулася до мамолога у району поліклініку зі скаргою на запалення лімфатичного вузла біля грудей. Діагноз з вуст лікаря її приголомшив. «Лікар не відправляв мене на обстеження і не пропонував зробити аналізи. Він мене лише оглянув на місці й сказав, що в мене розпочинається онкологічне захворювання, з огляду на те, що лімфовузол уже дуже великий. Після сліз і прохань лікар погодився на здачу аналізів та направив мене у приватну клініку, бо в державній, за його словами, потрібного обстеження отримати не вдасться».

У приватній клініці, куди Марію направив районний мамолог, підтвердили цей діагноз, і лише коли дівчина звернулася вже до іншого лікаря, підозри на онкозахворювання розвіялися. «Коли провели обстеження, виявилося, що це звичайнісіньке запалення лімфовузла (від переохолодження) і ніякою онкологією там і не пахло. Коли я прийшла з новими результатами до найпершого лікаря, він мене продовжував запевнювати, що лікарі, до яких я звернулася, насправді нічого не розуміють. Все закінчилося скандалом – я написала скаргу головному лікарю цієї медичної установи».

Причин помилкового діагнозу кілька

Відсутність належного обладнання у лікарнях (особливо це стосується сільських шпиталів), або ж технічна зношеність цього обладнання може стати причиною помилкового діагнозу і, відповідно, неправильного лікування хворого. І лише кілька відсотків помилок трапляються через невисоку кваліфікацію медичних працівників, зазначає Андрій Базилевич, член правління Всеукраїнського лікарського товариства. «Звичайно, жоден лікар не застрахований від помилки, коли потрібно правильно визначити діагноз. Це буває деколи складно з об’єктивних причин, незалежних ні від лікаря, ні від обладнання. Багато залежить від своєчасного звернення до лікаря. Зараз ми дуже часто стикаємося з тим, що пацієнти приходять уже на пізніх стадіях, коли хвороба тяжко піддається лікуванню. А ще пацієнти часто займаються самолікуванням або використовують нетрадиційну медицину».

Лікарську помилку може визнати лише суд

Лікарську помилку може визнати лише суд, зазначає Зіновій Митник, заступник міністра охорони здоров’я України. В Україні наразі існують різні системи контролю за професійною діяльністю медиків. «У кожній лікарні є відповідні лікарські комісії, які розглядають всі випадки. Якщо є складний хворий, то збирається консиліум, який визначає тактику лікування. Лікар ніколи не приймає рішення один. Закріплено це заступником головного лікаря по лікувальній роботі. Окрім того, коли хворий помирає, йому обов’язково роблять патологоанатомічний розтин під клінічною конференцією, де проводиться розбір всіх випадків: від часу диспансеризації й спостереження цього хворого до завершення його етапу лікування».

За що і як можна притягнути медика до відповідальності?

Наразі в Україні недостатньо правових засад, щоб покарати недбалих лікарів, а серед медиків до того ж поширена кругова порука – відтак хворому важко довести, що людина у білому халаті некваліфіковано його лікувала, вважає екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. «Медики практично не несуть відповідальність за лікарську помилку. Для того, щоб лікарська помилка оцінювалась і була виправлена, треба ухвалити закон «Про лікарське самоврядування» і робити контроль лікарських помилок. А за цим має слідкувати медична спільнота. Сьогодні притягнути медика до відповідальності практично неможливо».

Згідно з українським законодавством, лікаря можна покарати за протиправні дії, до яких належать необережність або умисні дії, що призвели до негативних наслідків і яких можна було уникнути, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман. «У Кримінальному кодексі України є стаття, яка передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що призвело до тяжких наслідків. Якщо тяжких наслідків немає, а неналежне виконання обов’язків існує, то людина може звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої шкоди. Ці статті Кримінального та Цивільного кодексів діють, хоча й не дуже ефективно, тому що дуже важко довести протиправні дії лікаря. Але щороку до кримінальної відповідальності в Україні притягається до десятка медичних працівників».

Медичного працівника можна притягнути до кримінальної відповідальності за його дії, що призвели до тяжких наслідків (наприклад, смерть, інвалідність чи спотворення обличчя). В усіх інших випадках, говорить правозахисник, повинна ефективно діяти система страхування медичних помилок і протиправних дій лікарів, а такого українські пацієнти поки не мають. А, скажімо, у США, лікар не одержить ліцензії на медичну практику без страхування відповідальності перед хворими.